Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Ольга Боцула
Ольга Боцула

Полтавці вшанували пам'ять народної артистки України Раїси Кириченко

Полтавці вшанували пам'ять народної артистки України Раїси Кириченко

9  лютого виповнюється 12 річниця від дня смерті народної артистки УкраїниРаїси Кириченко.  Її називають душею української пісні та символом України. Їй пропонували змінити громадянство і залишитисяу Німеччині. А вона відмовлялася, навіть тоді, коли це могло врятувати її життя. Покласти квіти до пам’ятника нашій землячці  біля телерадіокомпанії "Лтава" прийшли рідні і друзі.

Ольга Боцула, журналіст:  Її співом  захоплювалися мільйони шанувальників в усьому світі. Герой України, повний кавалер ордена «Княгині Ольги», лауреат Національної премії імені Шевченка. 12 років голос народної артистки України Раїси Кириченко звучить тільки в записах, але рідні й друзі пам’ятають її і нині.

До підніжжя пам’ятника Раїсі Опанасівні кладуть квіти люди з її найближчого оточення. Звукорежисер Петро Сливка з артисткою познайомився у Черкаській обласній філармонії. У творчому тандемі вони працювали понад 20 років. Раїса Кириченко для нього, говорить, стала другом,  вчителем і духовним наставником.

Петро Сливка, член Спілки звукорежисерів України, друг Раїси Кириченко: Вона була людиною щирою, відвертою і любила Україну.Було багато гастролей, але тоді люди відносились до пісні інакше, вітали це діло.  Її пісні вічні, бо наповнені душею

Де б не була, Раїса Кириченко залишалась простою і земною жінкою, розповідає однокласник Віталій Григор’єв.

Віталій Григор’єв, однокласник Раїси Кириченко: Вона поцікавилася: «Як справи?»  Я кажу,що їдемо на жнива бригадою. Вона говорить, що і я поїду. Кажу, мовляв: «Та ви ж народна артистка». Вона поїхала. До комбайна.

Народна артистка співала у складі першого у своєму житті професійного хору Кременчуцького автозаводу,  ансамблі «Веселка» Полтавської філармонії та Черкаському народному хорі «Чураївна».  Гастролювала в країнах Європи, а також Австралії, Алжирі, Тунісі, Філіппінах. Її запрошували залишитися жити в Канаді. Та вона відмовилася, бо любила Україну, рідне село і батьківську хату.

Раїса Кириченко, народна артистка України: Дім мій там, де я народилася. Всі знали, якщо я кажу, що їду додому, то це не в Полтаву, не в Черкаси. А в Глобинський район, село Корещина.

В її репертуарі чимало народних пісень й естрадних шлягерів: “Я козачка твоя”, “Моє рідне село”, “Над моєю долею”, “Я горда жінка”. Вірна своїм принципам, чесна, такою артистку запам»ятав композитор Олексій Чухрай.

Олексій Чухрай, заслужений діяч мистецтв України,композитор,  друг родини Кириченків: Я ніколи не бачив гордині, дуже проста. Їй писали багато листів і вона на всі відповідала.

Раїса Кириченко співала і після недуги, коли була несила підніматися з ліжка. Шанувальники збирали кошти на її лікування у Німеччині. А благодійник із-за кордону граф Аззоліні віддав під заставу свій 3-поверховий будинок, щоб врятувати життя артистки.

Бено Аззоліні, граф, друг сім’ї Кириченків: Ми їхали в машині і по радіо співала Р.К. Моя дружина почала плакати. Сказала, що любить цю співачку, але зараз вона помирає. Я запропонував допомогу.

Період боротьби співачки з хворобою пам»ятає  її друг, заслужений журналіст України Микола Ляпаненко. Завдяки йому у Полтаві з’явилася вулиця Раїси Кириченко, а також перший в Україні їй пам’ятник.

Микола Ляпаненко, заслужений журналіст України, друг  родини Кириченків: Треба осмислити, хто ми є і чиїх батьків ми діти. пригадую слова Єсеніна: «Лицом к лицу. Лица не увидать. Большое видится на расстоянье». Так от. Чим більше ми віддаляємося від Раїси, її земного життя,тим я усвідомлюю,які ми дрібні і немічні у своїх криках про любов, про любов до жінки, до Батьківщини

Виснажена тривалою хворобою нирок, Раїса Опанасівна  пішла з життя на 62-му році. Як і заповідала, похована в селі Корещина Глобинського району.