Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Валерія Рибалка
Валерія Рибалка

Хода пам'яті: полтавці пройшлися маршем від Білої Альтанки до педагогічного університету

Хода пам'яті: полтавці пройшлися маршем від Білої Альтанки до педагогічного університету

Хода пам'яті. Полтавці вшанували Антона Грицая, який загинув у бою під Широкиним Донецької області. Він був вояком полку «Азов» та  членом групи  підтримки футбольного клубу «Ворскла». Земляки пройшлися маршем від Білої Альтанки до педагогічного університету. Більше про це розкажуть наші журналісти.

Два роки минуло, відколи  загинув  патріот Антон Грицай з позивним «Сіф». Чоловік нагороджений орденом «За мужність» III ступеня  посмертно.  Більше ніж півсотні людей прийшли вшанувати  його пам»ять  маршем. 

Павло – позивний «Рудий», побратим та боєць полку «Азов»: Почалася Широкинська наступальна операція, в ході якої Антон загинув – це був його перший бій, він проявив себе дуже мужньо. Коли була команда відступу, він прикривав побратимів, своїх друзів. Власне трохи пізніше він отримав поранення. Антон був дуже сміливою, дуже мужньою людиною. Він зберігся такий у всіх в образі захисника та героя.

Юліан Матвійчук каже, що знав Антона ще до революції Гідності. Разом навчалися в університеті та були на Полтавському майдані. Чоловік розповідає: коли родині та країні загрожувала небезпека, Антон не вагався,  чи потрібно йти на війну.

Юліан Матвійчук, бойовий побратим, штурмовик полку «Азов»: Людина, яка ніколи не відмовить, людина в якої постійно  звідкілясь бралася енергія. Надвелика енергетика в нього була, з такою енергетикою він і залишився там в Широкино. Таких людей, напевно, вже і немає. Він приклад для всіх. Приклад наслідування, як  треба прожити життя. З честю і  гідністю. І нам треба втілити в життя ту його мрію, яку він хотів бачити Україну, в реальність просувати.

Пам'ять Антона Грицая вирішили вшанувати саме ходою, тому що він був футбольним фанатом. За життя  чоловік  сам організовував проукраїнські марші, один із них був «За Єдину Україну». Більше кількох тисяч  футбольних фанатів приїхали  тоді у Полтаву, щоб пройти фан-маршем нескорених.

Вадим Ямщиков, друг Антона Грицая: По життю був соціально-активний і коли якісь проходили соціальні акції  в місті, він завжди приймав в них участь. Я зараз тримаю його бойову перчатку, яку мені тільки що передав невідомий, тут підписано «Сіф». Її я передам його матері. Це хтось з бойових побратимів приніс.

Вікор Медяник особисто Антона Грицая не знав, але не зміг, каже,  пропустити день вшанування його пам’яті.

Віктор Медяник, учасник маршу пам’яті: Я прийшов сюди, щоб запам’ятати героя України Антона Грицая.   Чув про нього, як про добру і чуйну людину, який готовий  був захистити свою батьківщину в любий час.

Полтавці, які зібралися вшанувати пам'ять воїна, пройшли ходою через  центр міста. Завершили її біля меморіальної дошки пам’яті Антона Грицая, що  на будівлі  педагогічного університету.