Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Ірина Соляник
Ірина Соляник

Україні – закон про державну мову

Україні – закон про державну мову

Три законопроекти для підтримки державної мови. Задля розвитку української в Україні підготували кілька варіантів законодавчих змін. Чому мовне питання знову на часі, дізнавалася наша знімальна група.

Нещодавно філологиня Олександра Чорна запровадила безкоштовні курси української мови. На другому занятті - троє охочих отримувати нові знання. Курси жінка проводить щовівторка в Полтавській обласній бібліотеці. Каже:  завжди рада новим учасникам.

Олександра Чорна, веде безкоштовні курси української мови, представниця Руху захисту української мови: Метою курсів є поширення знань норм сучасної української літературної мови. Ми вивчаємо українську мову, починаючи з дитсадка, у школі, ВНЗ, зокрема. Але не завжди це гарантія того, що людина може правильно спілкуватися. Без суржику.

Вчать полтавців за ініціативи обласного представництва Руху захисту української мови. Найболючіша проблема в Полтаві – у більшості громадських закладів обслуговують не державною мовою, каже Олександра Чорна. Вона сподівається, що законопроект №5670 змінить ситуацію.

Олександра Чорна, веде безкоштовні курси української мови, представниця Руху захисту української мови: Самосвідомість теж сильно залежить від державної політики. Від мовної політики, яка, маємо надію, вже у нас буде провадитися. Зокрема, закон 5670, проект закону.

Кілька десятків організацій створили так звану громадську коаліцію «Україні – закон про державну мову». Підтримують цей законопроект і в обласному об’єднані товариства «Просвіта

Олег Пустовгар, член правління обласного об’єднання товариства «Просвіта»: Він випрацюваний на основі європейського законодавства і в багатьох статтях там є посилання на ще один закон про права осіб, які належать до національних меншин. І тут усе гаразд.

Загалом нині у комітетах Верховної Ради опрацьовують три законопроекти щодо державної мови. Один подали наприкінці грудня, ще два – наприкінці січня. Законодавчі зміни щодо підтримки державної мови не просто необхідні, а мають стати першочерговим завдання, каже професор, академік Микола Степаненко.

Микола Степаненко, ректор ПНПУ ім. В.Г. Короленка: Закон про засади державної мовної політики, який увійшов в історію, як закон «КаКа» - Колісніченка-Ківалова, вичерпав себе. Це ганебний, антиконституційний, не правовий. Він спрямований на захисту інших мов.

Окремий закон про мови нацменшин повинен бути, каже Микола Іванович. Та українській треба відвести домінувальне місце. Щодо сфери освіти, то ректор педагогічного вишу не підтримує інтеграцію таких дисциплін, як українська мова, література та світова література чи історію нашої держави і всесвітню.

Микола Степаненко, ректор ПНПУ ім. В.Г. Короленка: Українська мова, українська література й історія України – це три конструкти, кити, на яких має триматися мова освіти.

У всіх трьох законопроектах передбачено, що державна і комунальна преса буде україномовною. Або, за необхідності, її друкуватимуть ще й мовою нацменшин. До прикладу, на Полтавщині за підтримки обласного бюджету виходять кілька україномовних видань. Програма розроблена до 2020-го року.

Віктор Дворянов, головний спеціалістдепартаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА: Зокрема, передбачається надання допомоги загальнодержавній газеті «Зоря Полтавщини», журналу для дітей та юнацтва «Дієслово» та газеті «Сила духу».

Також у законопроектах йдеться про підтримку україномовних книг. Нині полтавські видавництва випускають у світ близько 200 найменувань літератури різної тематики.

Оксана Лісан, начальник відділу  департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА: У минулому році випущено 242 найменування книг, 88% яких української мовою. Решта – англійська, російська. Мовою національних меншин за останні три роки не випускалися книги.

Підтримують в області і місцевих авторів, друкуючи їхні книги  як соціально значущі видання. Їх відбирає спеціальна експертна рада, орієнтуючись, зокрема, і на розвиток україномовної літератури. За останні десять років вийшло понад сто видань загальним тиражем 80 тисяч. Ці книги обійшлися приблизно у чотири з половиною мільйони гривень.