Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Карина Москаленко
Карина Москаленко

На Полтавщині працюють над створення обслуговуючих кооперативів з бджільництва

На Полтавщині працюють над створення обслуговуючих кооперативів з бджільництва

Отруєння бджіл, збідніла медоносна база та слабкий збут продукції. Пасічники та фахівці з бджільництва з усієї України з’їхалися до Полтави, щоб обговорити нагальні питання.  Подробиці в сюжеті Карини Москаленко.

Вперше в Україні, а саме на Полтавщині, затвердили програму із відшкодування витрат та підтримки бджолярів. Цьогоріч у ній заклали більше півмільйона гривень. Керівник обласної організації «Спілка пасічників» Наталія Сенчук говорить: така фінансова підтримка потрібна для новачків.

Наталія Сенчук, керівник Полтавської обласної ГО «Спілка пасічників»: Якщо пасічник-початківець тільки починає працювати, йому на обладнання відшкодовується 10 тисяч гривень. Якщо це закупка йде племінних маток, племінних бджолиних сімей, там 5 тисяч гривень на одну людину.

В області працюють над створення обслуговуючих кооперативів з бджільництва. Вони, на відміну від виробничих, не сплачують податку, адже не займаються закупівлею і продажем продукції бджільництва.

Наталія Сенчук, керівник Полтавської обласної ГО «Спілка пасічників»: Обслуговуючі кооперативи обіцяють нам виділити 600 тисяч гривень. Можна їх не раз брати, можна декількома частинами до 20-го року. Але, перш за все, звертають увагу, що ми маємо придбати обладнання. Обладнання вітчизняного і зарубіжного виробництва. Перевагу надають вітчизняному виробнику.

Пасічник із села Копили Полтавського району Віктор Ткаченко займається бджільництвом 44 роки. Серед  продукції -  мед, перга, забрус, віск та питні меди. Його пасіка налічує близько 130 бджолиних сімей. Чоловік розповідає: найбільша проблема – збут товару.

Віктор Ткаченко, пасічник: Люди бідні до такої степені, тільки на найобхідніше і комуналку. А мед, хотя він і стоє як лимпасе і стоїмость меду. Такого ніколи не було.

Невирішеною проблемою на  Полтавщині залишається отруєння бджіл через обробку полів аграріями. Керівник обласної спілки пасічників Наталія Сенчук говорить:  з дрібними фермерами знайшли спільну мову, а з холдинговими компаніями зробити це складніше. Тож пасічники області хочуть, щоб у вирішенні цього питання взяло участь і Міністерство аграрної політики. Нагадаємо, два роки тому у Хорольському районі отруїли 800 бджолиних сімей. Схожа ситуацію у Машівському.

Наталія Сенчук, керівник Полтавської обласної ГО «Спілка пасічників»: Якщо у Машівському районі через газету «Чиста криниця» пише об’яву, але вона не вказує ні числа, ні дати, ні годин. Вони пишуть просто: будуть проводитися обробітки із квітня місяця до серпня місяця. Як можна пасічнику зорієнтуватися куди і коли цому де діватися.

Сергій Фролов, директор Департаменут АПР Полтавської ОДА: Ми кожен рік на селекторних нарадах перед початком посівної говоримо про це.  Ми розробили поля і направили на райони . Але виникають питання, що не тільки гинуть бджоли лині сім8ї, у нас є випадки, коли труїлись просто люди.

Заступник міністра Аграрної політики України Ольга Трофімцева говорить: бджільництво - важлива соціальна складова для села. І додає, що  мед – хіт в аграрному експорті. За минулий рік його експортували близько 56 тисяч тонн. І заробили на цьому, каже, 100 мільйонів доларів. Зацікавлені в українському солодкому продукті переважно країни Європи, насамперед Німеччина. Держава постачає мед також у країни Північної Америки. А Полтавщина здійснила перший експорт до Японії.

Ольга Трофімцева, заступник міністра Аграрної політики та продовольства України:  Такі продукти як мед, а ще якщо до цього органічний мед, або якісь такі цікаві продукти вони є преміум продуктами. Їх можна продавати, на так звані, високомаржинальні ринки.