Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Карина Москаленко
Карина Москаленко

Які зміни чекають на середню освіту в Україні?

Які зміни чекають на середню освіту в Україні?

Компетентнісний зміст освіти, автономія шкіл, вмотивований і кваліфікований вчитель. Це формула нової української школи. Вона почне діяти за такими стандартами через рік. Які зміни чекають на середню освіту в Україні дізнавалася Карина Москаленко. 

Геннадій навчається у шостому класі Шишацької спеціалізованої школи імені Вернадського.Уроки для нього, каже, проходять цікавіше в оновлених природничо-математичних кабінетах.

Геннадій, учень Шишацької спеціалізованої школи В.І. Вернадського: Дізнався про вологість у класі, про напрямок  швидкість вітру. Багато чого.

Інформаційно-цифрова компетентність  - одна з ключових в концепції нової української школи. Вона запрацює у 2018 році.Так передбачено у проекті Закону «Про освіту». Діти підуть у перший клас за новими навчальними програмами та підручниками. Реформа старшої школи відбудеться у середині 20-х років. Саме вона зазнає суттєвих змін, говорить аналітик центру CEDOS Ірина Когут.

Ірина Когут, аналітик центру CEDOS: Там будуть профілі у всіх дітей, у кожній школі. Для цього треба створити мережу старших шкіл. Це будуть ліцеї  В них зберуть багато дітей. У кожній паралелі буде по 5-6 класів. І відповідно не школа обиратиме профіль (один або два), а кожен учень зможе вибрати що їй або йому до душі. Ці школи, особливо у сільській місцевості, доведеться фактично створювати з нуля

Структура нової школи подібна до тієї, що існує в європейських закладах освіти: початкова, базова та профільна. Реформа передбачає і зміну в адмініструванні. Ірина Когут каже: у закладах з’явиться більше  фінансової та управлінської автономії.

Ірина Когут, аналітик центру CEDOS: Директори  будуть призначатися на конкурсних основах і на певний термін. Зараз говориться про 5 років.

В основі концепції нової української школи» - компетентнісний підхід до навчання. Як результат – активні навички в учнів. Доктор філологічних наук Ольга Ніколенко говорить: такий підхід популярний у країнах Європи.Їхні навчальні програми містять інтерактивні завдання та передбачають застосування мультимедійних технологій. Для наших, додає, притаманний складний теоретичний зміст.

Ольга Ніколенко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури ПНПУ: ) наші учні були дуже перевантажені інформацією, яка погано засвоювалася і яка була для них не дуже легкою і вона заважала адаптуватися до життя.

Лектор данського університету Ленард Хіерваген розповідає: найбільша реформа середньої освіти у його країні відбулася у 2006. Програма зорієнтована  на розмежування  предметів природничого та гуманітарного циклів на більш конкретні модулі. Поширилося право учня вибирати предмети. Зміни, каже, пов’язані з осучасненням освітнього контенту та ситуацією на ринку праці.

Ленард Хіерваген, лектор університету UCC (Данія): Сучасний данський учень має бути конкурентоспроможним. І його освітній рівень має відповідати, скажімо, тим запитам, які у подальшому ставлять перед ним вищі навчальні заклади, якщо він буде продовжувати навчання. Тобто в основу була покладена ефективність, в основу була покладено знання і якість

Перша фаза реформування включає і створення опорних шкіл у сільській місцевості. Нині на Полтавщині діє 3: у Чутовому, Зінькові та Шишаках. 

Віталій Іваниця, директор Шишацької спеціалізованої школи В.І. Вернадського: врешті-решт неприйнятий Закон «Про освіту», де чітко прописана опорна школа. І ми досі працюємо по постанові «Про освітній округ». А це вже не співпадіння.

За словами Ірини Когут,   серед основних проблем опорних закладів – брак інфраструктури, автобусів та погані дороги. Також, каже, в селах бракує кваліфікованих фахівців. Учитель відірваний від системи підвищення своєї кваліфікації. 

Ірина Когут, аналітик центру CEDOS: Потрібно інтенсивно нарощувати потік інформації  туди. Не чекати, що вони самі щось знайдуть, як це роблять вчителі у місті. Вони набагато активніші, у них більше ресурсів. А нести в село, школу тренінги, курси. І цього ми можемо очікувати і від держави, і від неурядових організацій.

Загальна тривалість повної середньої освіти збільшиться до 12 років. Нагадаємо, на території Європи 11-річна пострадянська школа залишилася в Україні, Білорусі та Росії. В усіх європейських країнах мінімальна тривалість здобуття повної загальної середньої освіти - від 12 до 14 років. Карина Москаленко, Павло Лопатюк, Богдан Казирід, полтавські телевізійні новини.