Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Ірина Соляник
Ірина Соляник

Рік після декомунізації: чи всі символи тоталітарного режиму зникли?

Рік після декомунізації: чи всі символи тоталітарного режиму зникли?

Рік після декомунізації. На Полтавщині тоді перейменували з півсотні населених пунктів та понад три тисячі вісімсот об’єктів топонІміки. Нині процес зміни назв триває, як і намагання відмінити деякі рішення. Як це було рік тому і яка ситуація тепер, з’ясовувала наша знімальна група.

Ірина Соляник, журналіст: Жовтнева, Комсомольська, Піонерська чи Пролетарська – офіційно цих назв вулиць уже не існує. Однак про них ще нагадують не змінені дані в документах та подекуди таблички на будинках.

У Полтаві перейменували більше сотні вулиць, кілька парків та два райони міста. Проте в обласному центрі процесом декомунізації почали займатися за кілька місяців до його завершення. Свої повноваження у рамках закону не використали ні депутати попереднього скликання, ні міський голова. Депутат Юліан Матвійчук згадує: ініціативна група за два тижні створила список альтернативних назв.

Юліан Матвійчук, депутат Полтавської міської ради: Зі 100% назв вулиць ми віддаємо 33%, тобто третину вулиць, для не імен. Наприклад, 4 Універсалу, або вулиця Соборності, або Стрітенська. Ми домовилися, що Полтава центральна буде мати історичні назви, ті, шо були по історії.

Іншу третину вулиць Полтави, які підпадали під дію закону про заборону комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні, перейменували на честь митців. Решту назвали іменами політиків та громадських діячів.

Депутат міськради та інціатор створення групи з перейменування Юліан Матвійчук каже: людям потрібен час, щоб прийняти зміни.

Юліан Матвійчук, депутат Полтавської міської ради: Я знав, що спочатку буде протест, бо кожна реформа – це зміна. Реформа спочатку народжує протест. Люди бояться змін, їм хочеться по нормальному, звичайно. А потім вони звикають до нього і уже через кілька років, десятків навіть років ми побачимо результат.

Рік потому на Полтавщині ще можна побачити символіку тоталітарних режимів, зокрема, ліплення та написи на будівлях. Найбільше – приблизно півтора десятки – у Полтаві.

Вадим Штефан, директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА: Ми ж не можемо збити так і це просто буде жах якийсь. Це треба поступово, органічно. Закладати кошти на ремонти, на капітальні ремонти.

Нині в області перейменовують сільські та селищні ради у декомунізованих населених пунктах. Також протягом року після підписання розпорядження очільником області, на території краю були спроби відмінити рішення про зміни назв. Обурення місцевого населення викликала і нова назва міста Комсомольськ – Горішні Плавні. Та вищий адміністративний суд відхилив позов міськради. Не вийшло і в Шишацької селищної ради перейменувати вулиці Симона Петлюри та Івана Сірка. Досі немає остаточного рішення по двох справах, які стосуються Опішні.

Вадим Штефан, директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА: Було намагання деяких місцевих рад повернути назад або якимось чином. І суди, але це не вдалося. Це точкові якісь моменти. Десь, якісь, шось комусь хотілося зробити не так. Але і судова гілка влади, і адміністрація переконливо довели, що слово стало ділом.

Історик Віктор Ревегук розповідає: на Полтавщині під час процесу декомунізації забули про багатьох визначних земляків. Чоловік – автор книги про полтавських поборників української незалежності. Чимало із цих імен, за словами Віктора Яковича, проігнорували, надаючи перевагу більш сумнівним персонам.

Віктор Ревегук, історик: Звичайно там більшість достойних людей. Але від деяких виникає просто подив, бо люди абсолютно далекі від України. Навіть ворожі до неї. Марінеску – одеський молдаванин. Відзначився тим, що потопив лайнер німецький який перевозив біженців.

Натомість, говорить Віктор Ревегук, вулиці імені ще одного члена уряду УНР із Полтавщини Бориса Мартоса – немає.

Нагадаємо, з 21 травня 2015-го року вступили в дію чотири закони про декомунізацію, прийняті Верховною Радою. Громади мали рік для обговорення та перейменування населених пунктів та топонімів.