Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Карина Москаленко
Карина Москаленко

Полтавщина в роки окупації - спогади очевидців

Полтавщина в роки окупації - спогади очевидців

Вони не були учасниками бойових дій у Другу світову. Та бачили німецьку окупацію на власні очі. Як пережили її полтавці, дізнавалася Карина Москаленко.

Перші дні німецько-радянської війни полтавець Анатолій Наріжняк зустрів на Уралі у місті Троїцьк. Тоді йому було  7. Туди німці не дійшли, тож увесь біль війни, каже, відчув, коли побачив поранених. Згадує їхнє перебування у місцевих школах.

Анатолій Наріжняк, дитина Другої світової війни: Нас привлекали туда: беседовать с ранеными, мать шила кисеты. Мы покупали табак, наполняли эти кисеты и дарили раненым.

На фронт потрапив і батько Анатолія Михайловича. Він працював на залізниці. Підвозив продовольчі товари, техніку. Для родини, розповідає чоловік, отримати «трикутного» листа від батька» - свято.

Анатолій Наріжняк, дитина Другої світової війни: Это был настоящий праздник получить такое письмо и с фронта. И надежду о том, что отец вернется.

Окупацію на  Полтавщині відчули родичі Анатолія Наріжняка, які проживали у селі Мачухи Полтавського району. Вони розповідали про функціонування колгоспів та те, що виживали за рахунок городу. Так утримувала себе більшість полтавців, говорить історик Віктор Ревегук. Окупаційний режим, каже, був жорстким, та побутові умови збереглися й ті, що при радянській владі. Люди були забезпечені роботою, функціонували лікувальні заклади. У перші дні окупації, каже, проявлялася видимість незалежності України.

Віктор Ревегук, історик: Прапори висіли. От над Управою (це де  Кооперативний технікум). Прапор був  український і німецький, і фашистський прапор.

У перший день окупації, коли в Полтаві панувало безвладдя, у місті проявлялося мародерство, говорить Віктор Якович. Містяни грабували магазини, склади. Загалом, у тих умовах, розповідає історик, існували культурні осередки.Обласний театр почав працювати на 7 день окупації. Перші вистави – «Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм».

Віктор Ревегук, історик: Але він діяв якби драматичний театр для українців, а  опери і оперети для німців.

Пан Віктор вивчає німецьку-радянську війну на Полтавщині більше 20‑ти років. Він і сам є свідком тих подій. Згадує вересень 43-го на своїй батьківщині у селі Малі Будища, що у Гадяцькому районі, коли німці прийшли до їхньої родини попити води.

Віктор Ревегук, історик: Шось вони були такі веселі. З матір’ю жартували. А я був переляканий. Думав, що це матір кинуть у колодязь

Полтавщина опинилася під окупацією на початку вересня 41-го  у результаті оточення Південно-Західного фронту. Нацисти захопили Кременчуцький, Гребінківський, Глобинський, Семенківський райони. У часи Другої світової війни на Полтавщині мобілізували більше 270 тисяч осіб, 180 тисяч  з них загинули.