Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»

Життя Краматорська очима журналістів ПТН

Життя Краматорська очима журналістів ПТН

Життя після війни. Наші кореспонденти Андрій Якутін та Юлія Логвиненко протягом тижня перебували у відрядженні в так званих сірих зонах за 30-кілометрів від бойових дій. У рамках проекту «Донбас: чесно» вони відзняли чимало цікавого матеріалу, поспілкувалися навіть із бойовиками, які хочуть повернутися до своїх родин в Україну. Усе це ми покажемо у «ПТН», а сьогодні - перший сюжет із циклу - знайомство з тимчасовим центром Донецької області – містом Краматорськ.

Краматорськ - місто обласного значення, якому немає і 150 років. Із 13 жовтня 2014 року Краматорськ оголошено тимчасовим центром Донецької області. Але на в’їзді у місто зустрічають гостей білборди із минулого з зображенням Ющенка та Януковича.

Краматорськ відомий найбільшим у Європі машинобудівним заводом, неподалік народився радянський актор, режисер і сценарист Леонід Биков. Проте білборд із його зображенням за 4 дні нашого перебування у місті змінюють на одного з кандидатів на посаду міського голови.

Вечірніх розваг у післявоєнному місті небагато – популярна місцина, відкрита після війни – «Вільна Хата». Розмовляють тут українською.

30-річна переселенка з Донецька Тетяна живе з мамою і молодшим небожем у Краматорську вже рік.

70 тисяч переселенців! Ця цифра постійно збільшується, бо люди постійно виїжджають з місць, де стріляють, шукають житло у начебто спокійному Краматорську.

Сюди перенесли і апарат Донецької цивільно-військової адміністрації.

Місто аполітичне – наголошують кандидати на посаду Краматорського міського голови. За нашими спостереженнями: 50 на 50 розділилися уподобання місцевих. Із ким бути - Україною чи Росією – їм здебільшого не важливо, головне - жити у спокійному місті, без бойовиків.

До виборів кандидати готувалися заздалегідь, як і в Полтаві, на дорогах свіжий асфальт. І не зрозуміло, як у Краматорську, де бюджет минулого року перевиконали на 60 мільйонів, нічого не будують. Після війни і люди, і стіни будинків пам’ятають страшні обстріли.

Де заасфальтовані ділянки - там ще нещодавно були снаряди. Неподалік міста – славнозвісна гора Карачун. Нині Краматорськ повністю контролюють українські військові.

Довірливі, але критичні журналісти з Полтави, зрозуміли точно: у цій місцевості усе, що говорять тутешні і переселенці, слід ділити на двоє.