Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»

Різдвяні пряники за старим українським рецептом – ексклюзивно від Олени Щербань

Різдвяні пряники за старим українським рецептом – ексклюзивно від Олени Щербань

Різдвяні пряники за давнім українським рецептом. З якого тіста, якої форми, і які за кольором пекли смаколики на Різдво наші пращури? Усе це знає Олена Щербань, провідний популяризатор українських традицій із Опішні. Вона з радістю поділилася забутим рецептом із журналістами ПТН і глядачами «Лтави».

Етнолог Олена Щербань – великий поціновувач українських традицій та місцевих страв. Об’їздила не одне село, поговорила не з однією бабусею у пошуках забутих наїдків. Так і віднайшла рецепт традиційних українських пряників.

Олена: Беремо нашу макітру, макітерку. Макітра – господиня в хаті. Такий секрет поділюся, за вінця макітру не беруть, бо вона може відірватися, макітру беруть тільки отак. Макітра – символ жінки, символ жіночого лона, причому лона те, яке запліднене, бо в макітрі величенькій, то вона для вчинення і для вимішування тіста.

Хоча кожна господиня сама вирішує, яким посудом користуватися. Олена зізнається, що сьогодні чимало жінок замішує тісто саме таким чином. А складові для пряника є в кожному холодильнику.

Олена: Нам потрібно взяти 200 г масла, туди додати склянку цукру, змішати усе з однією ложкою меду, додати 3 жовтки, білки ми відділимо, бо білками ми будемо прикрашати наш пряник, тому в тісто будуть йти тільки жовтки. Туди додамо ложку соди, склянку сметани.

Домішуємо пшеничне борошно. Наші пращури цінували саме його. Далеко не кожна родина могла собі дозволити білий хліб, тож на свято навіть бідні господині намагалися приготувати випічку з найкращого борошна. Причому, напікали кілька хлібин.

Олена: Для чого наші предки випікали паляниць і складали пирогів багато? По-перше – ідуть «святки». 7 січня не годилося нічого робити, тим більше – хліб пекти, тому хазяйки приготуються, спечуть хліба і на 7, 8 і на 9 число, щоб вистачило для сім’ї.

До того ж, каже етнолог із Опішні, хліб на столі – це символ достатку. Якщо він є – буде у сім’ї і добро, і злагода, вважали пращури. Тож, розкачуємо тісто і підбираємо форму. Олена використовує панянку, як 18-19  століттях.

Олена: Дуже буде правильно, коли такі моменти, підготовки до Різдва, і не тільки до Різдва, і в буденному житті, але особливо до Різдва, коли ми це робитимемо з дітками. Наші дітки потім будуть згадувати оці моменти все життя: «А ми з мамою пряники різдвяні робили!»

Розфарбовувати пряник цілком можна довірити малечі.

Олена: Наші бабусі використовували сік червоного буряка або також могли використовувати моркву, морквяний сік і фарбували пряничок. Беремо пензлик. Можна розвести той сік водою.

Барвник теж можна використати. Та дітей все ж краще годувати натуральним продуктом. Відправляємо пряники в піч. Після того, як вони запеклися, – починаємо прикрашати збитими з цукром білками. Олена це робить у старому стилі, де кожний рух – символічний. Залишаємо застигнути на деякий час. Справжні українські пряники готові! Можна заварювати чай і кликати малечу!