Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»

У Полтаві показали документальну стрічку «Іловайськ»

У Полтаві показали документальну стрічку «Іловайськ»

Поки героїв пам'ятаємо – доки вони живі. У Полтаві відбулася прем'єра документального фільму-реквієму «Іловайськ». Кіно про одну з самих трагічних подій у сучасній історії України. У чому особливість нової стрічки та чи були присутні на показі виживши у іловайському котлі знають журналісти ПТН.

Документальний фільм «Іловайськ» про 15 бійців полку «Дніпро-1», які загинули під час запеклих боїв у серпні 2014 року. Над стрічкою працювали протягом п'яти місяців, розповідає полтавець Дмитро Панков, оператор та режисер монтажу. Музику до кадрів написали Піано Екстреміст та Костянтин Ізюмов. Фільм монтувався у Дніпропетровську.

Панков: Мы выежали в АТО 3 раза. Это было уже после иловайских событий. Поетому те кадры хроники которые там есть – это в основном то, что снимали сами бойцы. Тоесть на телефоны, камеры небольшие.

Реквієм «Іловайськ» уже побачили в Києві, Львові, Дніпропетровську та Жовтих водах. Мета фільму – кожен повинен розуміти, що війна поряд.

Панков: Основная цель таких фильмов, чтобы люди живущие на неокупированых территориях, они понимали, что это не вечно – это все может изменится в любой момент. И расстояние до войны – 200-400 километров.

Свідок іловайських подій В'ячеслав Печененко розповідає, що вижити у так званому «зеленому коридорі» його підрозділу допомогла відсутність важкої артилерії.

Печененко: Ми пересувались на легковій, на мікроавтобусах, на броньованих інкасаторських автомобілях. Під час розтрілу колони, ми розсередились по поля по якому вели бойові бії російські війська і змогли потім вийти розрізненими группами самостійно з оточення.

В'ячеслав Петрович вважає, що до іловайської трагедії призвело недолуге, на той час командування збройних сил.

Печененко: Якщо б не захід російських батальйонних тактичних групп, то Іловайськ був би звільниней від бойовиків і кінцева на той час захоплення Іловайська, було захоплення Донецька в кільце.

Все відео, яке надали свідки подій, є дуже цінним, розповідає режиссер Катерина Стрельченко. Адже при виході з оточення, з метою безпеки бійці знищували записи. У фільмі також згадуються три сім'ї, які досі чекають зниклих під Іловайськом героїв.

Стрельченко: Навіть якщо підтвердження єсть ДНК, вони відмовляються вірити в те. Що їх діти загинули. Це дуже зворушливо, дивлячись на результати ДНК, коли мама каже, я все одно тебе чекаю, я вірю, що ти живий – це неможливо дивитися без сліз.

Зараз знімальна група працює над фільмом про полеглих у Пісках.