Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»
Автор сюжету:
Ольга Боцула
Ольга Боцула

Бабуся з Донбасу частує полтавських волонтерів борщем

Бабуся з Донбасу частує полтавських волонтерів борщем

Вона говорить щирою українською і пригощає хороших гостей борщем. У одному з прифронтових сіл Донбасу живе 86-річна бабуся Шура. Зі старенькою волонтери  «Команди небайдужих» познайомилися два роки тому. Відтоді завжди провідують її та допомагають ремонтувати побиту бойовиками оселю.

На порозі своєї хатини бабуся Шура радо зустрічає полтавських гостей. Волонтери «Команди небайдужих» до старенької їздять вже два роки. Щоразу з гостинцями.

- Бабусю Шуро, я зайду.

- Заходьте.

Проста та щира жінка волонтерів завжди приймає як своїх онуків. І постійно бідкається, що не встигає нагодувати їх борщем.

Олександра Комар, пенсіонерка : Як взагалі ваше життя, бабусю Шуро? Ми за вами скучили. Я навіть не знаю. Оце б сіли та поїли.

Доглядає стареньку її донька Тетяна.

Тетяна Комар, донька:  Коли ви наступний раз приїдете, Наталочко, зайдіть. Вона ж вас просить, хоче пригостити.

Бабуся Шура живе неподалік Донецького аеропорту. Її оселя дивом не потрапила під нищівний обстріл. Переживши одну війну, у свої 86 років жінка й подумати не могла, що знову побачить ворога на рідній землі.

Олександра Комар, пенсіонерка: Бабуся вже своє віджила. Хочу, щоб дітки та внуки ще пожили трохи.

Наталія Святцева, волонтерка Полтавського батальйону небайдужих: Полтаво, вітання тобі з передової. Передова знаходиться не лише тут, а й в серці кожної небайдужої людини. Ми допомагаємо, підтримуємо, як тільки можемо. Принаймні нашу добру і щиру знайому

У селі старенької залишилося 8 осіб, які теж не можуть покинути роками нажите майно і виїхати з Донбасу. У них ще жевріє надія: війна закінчиться і в Україні таки настане мир і спокій. Провідати бабусю Шуру полтавські волонтери приїдуть вже наступного разу.

- Все, пока, бабусю!