Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»

Атовці привітали ветерана Другої світової Бориса Лутіна з днем Перемоги

Атовці привітали ветерана Другої світової Бориса Лутіна з днем Перемоги

Йому 94. Воював у таких боях, що здавалося загине все живе. Але роки не вкрали хвацької військової виправки. Орденоносець і  нині вправно віддає честь вшановуючи  полеглих  у Другій світовій. Борис Лутін в 19 отримав перше поранення захищаючи Москву. Визволяв  Україну і Полтавщину. Син репресованого офіцера царської армії закінчив ту війну старшим лейтенантом.

Під час війни він втратив сотні друзів.  Нині ж не  пробачає очільнику сусідньої держави спроб  приватизувати перемогу і заяв, що Росія перемогла б у тій бійні і без України.

Борис Лутін генерал-майор, ветеран Другої світової: Без Украины Россия бы не победила никогда. Никогда! Вместе мы большие дела делали. И поэтому делить тут нельзя, кто больше сделал, кто меньше. Вот мы всего 46 миллионов, а мы 9 миллионов потеряли. Это что-то всё таки значит.

Корінний ленінградецьБорис Лутін понад півстоліттяпрожив у селі Терешки під Полтавою. Україну вважає рідною. В День Перемоги над нацизмом генерал – майор кладе квіти на братську могилу.  Вшановує  пам'ять загиблих  пліч-о-пліч з іншими героями. Хлопцями, які  захищають нашу Вітчизну  вже від інших завойовників.

Ветеран другої світової та солдати  російсько-української війни згадують  пережите.

Віталій Турпітько, ветеран АТО:Різниці між нами нема. Ми і ветерани Великої Вітчизняної захищали свою країну. Ми Україну, вони – Радянський Союз! Яка різниця? Зовсім немає. Ми не те що рідні. Ми одні і ті самі. Ми одне ціле Ветерани Великої вітчизняної, ветерани АТО.

Борис Лутін генерал-майор, ветеран Другої світової:  Нужно полностью всех поставить в один ряд: они защитники и мы защитники. Условия были разные. Тогда одни были, сейчас – другие. Но Родина – одна!

Дебальцево, Іловайськ. Там, у боях народжувалася нова боєздатна  українська армія.  Командир взводу Ігор Тищенко каже -  багато чому навчилися завдяки таким як Борис Лутін.

Ігор Тищенко, ветеран АТО: Їхній досвід він передавався нам. Нас перед тим до відправки інструктували теж полковники уже пенсіонери. Які застали як ветерани. То їхні поради вони дуже помогли. Тому що викопать отой окоп: яма-ямой, но життя зберігає.  Їх треба не забувати ніколи.

Віталій Турпітько, ветеран АТО: Дуже приємно, що є такі ветерани. Дуже шкода, що все менше і менше їх залишається. Але спасибі, що земля народжує таких людей  у яких модна вчитися, дійсно переймати якийсь довід. Вчитися патріотизму.

Хлопці атовці  переконують, що коли треба -  готові взяти  зброю і повернутися на передову. Бо у всі часи найпочесніша місія – захистити життя.