Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА»

Конфедерація між Україною, Польщею та Литвою: що об’єднує держави?

Конфедерація між Україною, Польщею та Литвою: що об’єднує держави?

Гадяцький договір на сучасний лад. У Гадячі відбулася міжнародна конференція за участі представників Польщі та Литви на тему співпраці з Україною в боротьбі з військовим втручанням Російської Федерації. Саме неподалік Гадяча 1658 року гетьман Іван Виговський підписав Гадяцький договір, згідно з  яким Україна отримувала підтримку польського та литовського війська у разі війни з Московією. Які принципи співпраці «Балтійсько-Чорноморської конфедерації» та чому, крім України, в ній зацікавлені інші держави, дивіться далі.

 Всеукраїнська громадська організація «Балтійсько-Чорноморська Конфедерація» була зареєстрована у 2015 році. Її голова Вадим Марюхнич розповідає, що в основі стратегії – об’єднання у боротьбі з ворогом між Польщею, Литвою та Україною. Ідею конфедерації підтримував загиблий під Смоленськом 2010 року президент Польщі Лех Качинський. Він передбачив війну між Росією та Україною ще у 2008 році, під час вторгнення армії Путіна на територію Грузії.

Марюхнич: Мы жили в одной перекрасной стране – называлась она Речь Посполита. Безопасность и оборона в этой стане были поставлены на самое высокое место. Государства объединяются в двух случаях: в экономическом и в случае безопасности. У нас сейчас в Украине война, нам неоходимы союзники.

Депутат Верховної Ради, Оксана Юринець вважає, що із початком анексії Криму та війни на Донбасі Захід проявив слабкість і не виконав свої зобов’язання згідно Будапештського меморандуму.

Юринець: Єдиними державами, які закликали підтримати Україну військовими засобами були Польща та країни Прибалтики. Країни Заходу, якщо говорити відверто, згодились захищати лише ті країни де є нафта: Кувейт, Ірак та Лівія.

Росія насичена традиціями комунізму, тому є небезпечною не тільки для України, а й для країн Прибалтики та Польщі, говорить член польського парламенту Станіслав П’єнта. Побудова нового газового порту для отримання нафти Саудівської Аравії та цілковита декомунізація – одні з основних завдань польського уряду.

П’єнта: Польська СБУ заарештувала польського політика за підозрою у співпраці розвідника на користь Росії. Між іншим за те, що він виїжджав до Криму, де хвалив політику Росії.

Зараз деякі країни європейського союзу проводять політику, яка немає нічого спільного з солідарністю, вважає пан П’єнта. Незважаючи на санкції, Франція продала Росії тепловізори і російські танки можуть стріляти у темряві на відстані трьох кілометрів. А німецькі фірми будують електростанції та міст над керченською протокою у анексованому Криму.

П’єнта:Немцев не интересует – им не интересно, они спокойно общались с Россией сотни лет, когда не было такого государства как Польша и Украина. И на сегодня канцлер немецкий – член правления Газпрома, поэтому для них – это бизнес и их не интересует эта война.

Станіслав П'єнта наголошує, що для реалізації Балтійсько-Чорноморської Конфедерації потрібна тісна співпраця держав в усіх можливих галузях: господарчій, науковій, суспільно-політичній.

Марюхнич:Конфедерация – которая уже практически существует, об этом уже сейчас заявляет Анжея Дуда – президент Польши. Председатель парламента Украины – Андрей Парубий.

Головний редактор «Газета Польська» та автор книги «Заповіт

Речі Посполитої»  Томаш Сакевич говорить, що свого часу Польща боляче переживала реформи, як зараз Україна. На думку журналіста, для української держави головне – зберегти свою самостійність.

Сакевич: Самое главное, чтоб Украина была независимой. Тогда у нее будет время все отстроить: и культуру, и армию, и экономику, и политику.

Наприкінці міжнародної конференції учасники підписали резолюцію про  створення робочої групи для лобіювання інтересів в установах держав учасників. За словами керівника, вже восени цього року Всеукраїнська організація «Балтійсько-Чорноморська Конфедерація» отримає статус міжнародної.